Цей тиждень став дійсно історичним для України і Молдови у питанні їхнього європейського майбутнього. У понеділок у Люксембурзі Євросоюз офіційно відкрив переговори про вступ з обома країнами за першим, "фундаментальним" кластером.
"Європейська правда" вже розповідала, що ближчим часом можна розраховувати на ще один прорив у вступному процесі. За попередніми домовленостями, 14 липня у Брюсселі ЄС планує відкрити решту п’ять кластерів. Держави, які нібито хотіли загальмувати цей процес, передумали. Якщо не станеться чогось надзвичайного, що підірве віру європейців у прагнення Києва проводити реформи, а особливо якщо у найближчі тижні Верховна Рада ухвалить частину законів, які ЄС вважає ключовими у вступному процесі – це дасть нам впевненість у тому, що процес став на рейки.
Але це також фундаментально змінює відносини України і Молдови у русі до ЄС.
Якщо досі йшлося про жорстку зв’язку двох країн, і Київ боровся, щоб не сталося її розриву, тобто "декаплінгу" – то тепер значною мірою буде йтися про конкуренцію, змагання дорогою до вступу. Тобто "декаплінг" може відбутися навіть без жодних рішень ЄС про це.
Оцінювати, яка з двох столиць випереджає іншу у вступних перегонах, будуть Єврокомісія та держави-члени. А 15 червня обидва уряди отримали першу таку оцінку: ЄС передав Молдові та Україні перелік проміжних та заключних критеріїв за усіма главами першого кластера. Документи дуже схожі та складені одночасно, тож це дозволяє порівняти стан готовності країн до вступу.
Треба визнати, що попри політичні заяви Брюсселя про лідерство України, документи свідчать про зворотне. Щонайменше за першим кластером – який водночас має найвище значення у процесі вступу .
Станом на зараз Україна відстає від сусідки у низці ключових сфер. Верховенство права, права людини і навіть сфера держзакупівель, де у суспільній свідомості Україна з її системою Prozorro має імідж ледь не європейського лідера – в усіх цих сферах ми опинилися нехай не критично, але позаду Молдови. А от щодо боротьби з корупцією розклад може когось здивувати.
Надолужити відставання цілком реально, але для цього потрібна реальна політична воля на проведення реформ заради вступу до ЄС.
"Ми хочемо допомогти обом країнам"
Посадовці воліють не заявляти про це гучно і публічно, але у розмовах не під запис визнають: після відкриття усіх кластерів Київ і Кишинів стануть до певної міри конкурентами у вступному марафоні. Це не буде змаганням у прямому сенсі, адже не йдеться про те, що приз – тобто членство в Євросоюзі – отримує лише один переможець.
Але швидкість та терміни вступу тепер стають цілком конкурентним питанням. Адже до фінішу можна прийти або разом, або окремо.
Хто покаже кращий темп реформ – отримає більші шанси вирватися вперед і, можливо, вступити до ЄС у "передовій" групі кандидатів. А гальмування або імітація реформ – навпаки, означатиме відставання і добрий шанс лишитися позаду держави-сусідки.
Саме це є головною зміною у процесі після відкриття усіх кластерів.
Досі постійно йшлося про "українсько-молдовський пакет", і Україна робила все можливе, щоб уникнути його розриву – так званого "декаплінгу". Київ домовлявся з дружніми столицями, щоб ті не допустили ухвалення цього рішення у Брюсселі.
Натомість тепер для розділення України і Молдови не буде потрібно окремого рішення ЄС. Після початку змістовних переговорів за всіма кластерами – а це очікується вже 14 липня – "зв’язка" України і Молдови як така перестає існувати . Далі прогрес у переговорах залежатиме лише від темпів реформ у двох державах.
Тут немає чогось нового. Подібна конкуренція між кандидатами була під час кожної хвилі розширення ЄС.
Пара "Україна-Молдова" може відновитися на завершальному етапі. Або ні.
Якщо перед завершенням переговорів ЄС дійде висновку, що прогрес двох держав є порівнюваним – то знову об’єднає їх для спільного підписання договорів про вступ (імовірно, за участю також однієї або кількох держав Західних Балкан).
Якщо ж виявиться, що Україна надто відстає – пакет не відновиться.
Примітно, що у Молдові воліють не згадувати про цю конкуренцію.
Прем’єр Александр Мунтяну, який очолював молдовську делегацію у Люксембурзі, на запитання "ЄП" про взаємодію під час вступних переговорів відповів, що прагне не згадувати про конкуренцію у цьому процесі.
"Ми підтримуємо Україну, і є багато простору для синергії. Ми сусіди і ми добрі друзі", – пояснив він.
Єврокомісарка Марта Кос натомість заявила, що хотіла би побачити на фініші обидві країни, і також ухилилася від згадок про конкуренцію. "Бажаю Україні та Молдові рухатися на максимальній швидкості, коли ми відкриємо усі кластери. Ми хочемо допомогти обом країнам стати членами ЄС попри умови, які ще ніколи не були настільки складними у вступному процесі", – заявила вона.
Більше задач для України
У понеділок, разом із рішенням про відкриття переговорів, Україна отримала так звану "спільну позицію" європейських держав щодо стану її наближення до права ЄС та до його вступних вимог за усіма сферами, що охоплені першим переговорним класт…
Read the full article at Ukrainska Pravda →
UA