Poland threatens to block the European integration of Ukraine: "With Bandera, Ukraine will not join the EU"

Польща загрожує блокувати євроінтеграцію України, заявивши, що країна не згодиться на вступ Києва до Європейського Союзу, якщо Україна не відмовиться від вшанування діячів Організації Української Народової Маси (ОУН) та Української повстанської армії (УПА), зокрема Степана Бандери. Це висловлено віцепрем’єром-міністром та міністром національної оборони Польщі Владиславом Косіняк-Камишем під час виступу в ефірі програми *Gość Wydarzeń* на телеканалі *Polsat News*. Він підкреслив, що Польща вимагатиме від України відмовитись від вшанування лідерів українського націоналістичного руху, які, на його думку, порушують принципи європейської співпраці.

Косіняк-Камиш зазначив, що кожна країна, що хоче вступити до ЄС, має дотримувати суворі вимоги, зокрема щодо історичної пам’яті. Він вважає, що неможливо розвивати європейську співпрацю на основі поваги до тих, хто викликає біль, несприйняття або поширює неправду щодо сусідніх країн-членів ЄС. Він також підкреслив, що Польща самостійно ухвалюватиме рішення щодо розширення ЄС, і ніхто не диктуватиме їй, як голосувати з цього питання.

Прямий звід німецької газети *Die Welt*, яка висвідомила, що Польща вже використовує ці вимоги як інструмент для впливу на українську політику. Віце-президент Польщі Кароль Навроцький у травні 2023 року позбавив президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, звинувачуючи його в тому, що Україна використовує символи УПА для вшанування. Навроцький також заявив, що Польща не допустить вступу до ЄС тих, хто не розуміє необхідності відмовитись від "культу тоталітаризму та насильства". На тлі цього рішення багато українських чинних і колишніх посадовців оголосили, що повернуть свої польські нагороди.

Лідер опозиційної польської партії "Право і справедливість" (ПіС) Ярослав Качинський також висловив підтримку блокуванню нових раундів переговорів про вступ України до ЄС. Він зазначив, що Польща має відповідальність за захист своїх інтересів та історичних пам’яток, а українська влада, на його думку, не відчуває цієї відповідальності.

Також варто згадати, що 28 червня, на День Конституції України, президент Зеленський вніс до Верховної Ради проект закону про український національний пантеон, який має вшанувати визнаних українців. Він наголосив, що "ніхто й ніколи не буде наказувати, як нам жити, як говорити, кого нам любити, кому бути вдячними і яких героїв шанувати". Це висловлення вважається відповіддю на польські заяви про вимоги щодо історичної пам’яті.

У контексті цих подій, українська влада та опозиція висловлюють різні погляди. Деякі аналітики вважають, що польські заяви є частиною ширшої стратегії впливу на українську політику, особливо в контексті розширення ЄС. Однак інші вважають, що це використання історичних конфліктів для політичних цілей. Також важливо зазначити, що українське суспільство має різноманітні погляди на вшанування історичних фігурах, і це відображається в різних соціологічних дослідженнях.

У майбутньому очікується, що ці питання будуть обговорюватись на рівні міжнародних переговорів, а можливо, навіть викличуть нові напруження між Польщею та Україною. Однак, як показали минулі випадки, українська влада намагається знайти баланс між відстоюванням історичної пам’яті та виконанням умов для вступу до ЄС. Таким чином, ситуація залишається складною, але вона вимагає від обох сторін взаємного розуміння та компромісу.